Заручники ситуації чи відсутність ґендерної політики. Чому медіа Дніпра з року в рік мають ґендерний дисбаланс у новинах?

  

Авторка: Оля Василець

Колаж — Олена Місюра

Чому важливо мати в медіа ґендерну політику, дотримуватися ґендерного балансу та дбати про кожне слово у своїх матеріалах? І чи завжди дотримання ґендерного балансу це лише завдання медій? Лютневий моніторинг ІМІ на дотримання ґендерного балансу у ЗМІ показав, що у дніпровських медіях є значний дисбаланс. Тільки кожну третю новину коментують експертки. Така ж ситуація із героїнями матеріалів. Вони представлені також лише у 30% текстів. Та у новинах немає очевидних чи систематичних проявів сексизму. 

Такі результати ґендерного моніторингу, який ІМІ проводив у лютому. З 5 лютого 2024 року в п’яти регіональних медіа Інформатор Дніпро, 056.ua, Наше місто, Дніпро Інфо та gorod.dp.ua ми аналізували по 50 новин. Всього проаналізовано 250 новин. Завдання моніторингу — дослідити, чи дотримуються медіа ґендерного балансу, як залучають експертів та експерток до коментування різноманітних тем чи присутні в текстах стереотипи щодо жінок та чоловіків, а також, до яких теми частіше залучають жінок, а до яких чоловіків.

 
ЕКСПЕРТКИ У НОВИНАХ ДНІПРОВСЬКИХ ЗМІ ТА ЧОМУ ҐЕНДЕРНА ПОЛІТИКА ВАЖЛИВА

У дніпровських новинах, які потрапили в моніторинг, зафіксували великий розрив між кількістю експертів і експерток в матеріалах: 26% експерток до 74% експертів. Серед п'яти проаналізованих видань, Інформатор Дніпро — єдине, де ми не зафіксували жодної експертки. 100% експертів-чоловіків в цьому медіа коментували обстріли, війну та наслідки війни. Зокрема, йдеться про очільників обласної ради та військової адміністрації.

Стас Руденко, головний редактор Інформатор Дніпро пояснює, чому видання має такі показники.

«Якщо у нас є питання, яке нам треба прокоментувати, то ми дивимось по наших базах контактів, хто в нас є і до кого можемо звернутися. У нас більше репортажна журналістика і не так часто є матеріали, де є експертні думки. Аналітичних матеріалів більше на Інформатор Україна. На регіональному ж сайті експертами можуть бути представник чи представниці комунальних підприємств чи органів держвлади. Тож питання до цих установ також. Якщо у нас є запит до департаменту транспорту, а там тільки чоловіки можуть це коментувати. Тобто тут залежить не тільки від нас. Знайти експерта чи експертку в регіоні досить складно. Бувають випадки, коли важливо, щоб коментар взагалі був. У нас немає такої  великої бази контактів з різних питань», — пояснює головред.

Із досвіду роботи у регіональних редакціях Дніпра додам, що ЗМІ часто стають заручниками ситуації і дотримання ґендерного балансу залежить не тільки від наявності чи відсутності ґендерної політики у редакції. Згодна з цим і Ольга Полякова, директорка ГО Gender Stream, феміністської організації, яка, зокрема, впроваджує практики ґендерної рівності. Втім, говорить Ольга Полякова, медіа мають величезний вплив на громадську думку, а значить, і відповідальність.

«Саме інформаційний простір значною мірою визначає, як до того чи іншого явища будуть ставитись українці та українки. У тому числі, ЗМІ можуть як допомагати долати ґендерні стереотипи, так і укорінювати ці шкідливі явища. На ситуацію впливає і контекст роботи медіа. Часто медійник_ці просто йдуть шляхом найменшого супротиву і беруть коментарі у одного й того самого експерта роками. Це спрощує і пришвидшує їхню роботу, а ґендерний баланс — це щось далеке і абстрактне. Але не завжди у цьому винні самі журналіст_ки», — говорить Ольга Полякова.


ТЕМИ ДЛЯ ЕКСПЕРТІВ ТА ЕКСПЕРТОК. ХТО КОМЕНТУЄ ПОЛІТИКУ, А ХТО ПОГОДУ?
 
Як вже згадувалося, Інформатор Дніпро не залучав експерток до новин. Решта видань мали новини, де експертизу надавали жінки, проте вони всюди були в меншості.  Так, найбільше експерток коментували новини gorod.dp.ua. Це видання найближче до ідеалу, адже у відсотковому співвідношенні експерток та експертів вони мають 44% та 56% відповідно. У 056.ua жінок 25% від загальної кількості експертів та експерток у новинах сайту,  Нашого міста —  22% експерток, Дніпро Інфо — 17% експерток.

Питання війни і її наслідків, обстріли частіше коментують чоловіки. Експертки залучені до цієї теми лише у 7%. З'ясувалося, що жінки в цей період не залучалися до коментування навіть «традиційно жіночої» теми культури. А от чоловіки на цю тему говорили, зокрема у матеріалі «Як відпочивали у нашому місті 70 років тому» на сайті gorod.dp.ua. Також тему медицини та здоров'я, яка є досить актуальною у медіапросторі, частіше  також коментували чоловіки, ніж жінки (63% експертів проти 37% експерток). Втім економічні питання для 056.ua коментувала жінка.

Порівну, 50% на 50%, коментували експертки і експерти теми криміналу, надзвичайних новин та ДТП. Наприклад, в Інформатор Дніпро новину про сутичку в автобусі коментував представник міськради з питань транспорту Іван Васючков. А у новині про напад на активіста на 056.ua експерткою виступила речниця поліції Кам’янського Олена Тимченко. Ще  жінки коментували новини про погоду. Як, наприклад, про град у Дніпрі для 056.ua розповідала членкиня Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) Світлана Краковська.

Утім, аналізуючи новини, складається враження, що навіть повідомлення, де є експертки, були випадковими і медіям просто пощастило, що якусь тему коментувала саме жінка.

«Коли новини коментують переважно чоловіки, відбувається викривлення суспільної думки: формується уявлення, ніби саме чоловіки ухвалюють всі рішення, мають експертність у всіх питаннях, а жінкам відводиться другорядна роль. Ми маємо тисячі жінок, які нарівні, а іноді й краще, працюють у політиці, виконують дипломатичні місії, розвивають власний бізнес, роблять наукові відкриття, служать у війську та розбираються у технологіях. Проте їхня недостатня представленість у медіа робить усе це невидимим. Не тільки вибір героїв і героїнь та експертів_ок має вплив на ґендерний баланс. Так, за даними профільних досліджень, понад половина українських ЗМІ досі не використовують фемінітиви систематично. Відтак, наприклад, поширене використання фраз у стилі «Наші захисники на фронті…» формують думку, що в армії служать тільки чоловіки. Вклад понад 50 000 жінок, які також захищають нашу країну, залишається за кадром», — пояснює експертка Ольга Полякова.

До слова, ситуація з фемінітивами у дніпровських медіа досить непогана. Аналізовані медіа досить активно використовують фемінітиви. Слід відзначити, якщо це новина про ДТП та надзвичайну подію, то це передрук із пресрелізу поліції чи надзвичайників, які також використовують фемінітиви. Це добре. Медіа, в свою чергу,  залишають це в новинах. Що теж добре.

 
ГЕРОЇНІ ТА ГЕРОЇ НОВИН: ПРОБЛЕМА, СФОРМОВАНА НЕ ЛИШЕ МЕДІА, А Й СУСПІЛЬСТВОМ

К оли йдеться про героїнь та героїв у матеріалах дніпровських ЗМІ, то серед них теж є дисбаланс, адже героїнь в новинах також лише близько 30% від загальної кількості героїв і героїнь. Втім сайт Наше місто у своїх матеріалах мав більше героїнь, ніж героїв: 12 жінок та 10 чоловіків, або ж 55% та 45% відповідно. У решти видань, навпаки, героїнь у новинах було менше ніж героїв. Найменше їх було в gorod.dp.ua — лише 18% від загальної кількості героїв і героїнь.

Найчастіше жінки представлені в новинах про здоров'я та медицину — 60% героїнь,  ще більше в новинах про культуру (69% від загальної кількості героїв і героїнь).  Героїв же найбільше було в кримінальних новинах та матеріалах про ДТП — 82%. Порівну героїв та героїнь зафіксували у новинах на соціальну тематику тематику.

За словами Ольги Полякової, директорки ГО Gender Stream, на дисбаланс у підборі героїв, героїнь, експертів, експерток впливає безліч чинників, починаючи від загальної ґендерної нерівності в українському суспільстві, закінчуючи банальними лінощами журналістів та журналісток.

«Великий вплив мають упередження. Так, журналіст_ки досі частіше залучають жінок до коментування тем, які застаріло вважаються «жіночими» — кулінарія, шоубізнес, освіта, родина, особисте життя. Натомість, експерти чоловіки частіше коментують теми політики, бізнесу, спорту, технологій та міжнародних відносин. Те ж стосується і тем матеріалів. Ви не побачите багато новин з заголовками «Відомий політик прийшов на засідання в облягаючий сорочці» чи, вибачте, «Співак похизувався пружними сідницями у шортах». Натомість подібних матеріалів про жінок — сотні в українських медіа. Причин також декілька: багаторічна об’єктивізація та сексуалізація жінок, недостатня освіченість медіа працівників та працівниць, бажання швидко і дешево набрати перегляди», — пояснює експертка.

Під час моніторингу вияили, що медіа опублікували кілька новини, де є використання емоційно забарвленої лексики щодо жінки та мови ворожнечі щодо етнічної приналежності жінки. Утім, зауважимо, для цих медій це не є систематичною проблемою. Так, некоретну лексику використали у новині Дніпро Інфо «У Дніпрі жінка загриміла до лікарні через жарознижувальні ліки». Власне питання до слова «загриміла». Адже у новинах важливо використовувати максимально нейтральну лексику, аби це не впливало на сприйняття читачами. Тоді як слово «загриміла» може сприйматися емоційно та зневажливо. Так ніби героїня матеріалу зробила щось погане.

Головна редакторка сайту Катерина Шевцова у коментарі представниці ІМІ пояснила, що у новині йдеться не про негативну конотацію, а про урізноманітнення лексики.

«Це просто урізноманітнення синонімічного ряду. Так само як і вираз «загриміти до лікарні». Загриміти до лікарні може будь-яка людина, незалежно від ґендерної чи статевої приналежності», — пояснила добір заголовку редакторка.

Експертка Ольга Полякова говорить: «Це, скоріше, не про сексизм, а доцільність використання емоційно забарвленої лексики. Чи можна було б у цьому випадку написати просто «потрапила до лікарні»? Звісно, і сенс новини від цього не змінився б. Проте журналісти та журналістки часто намагаються «підсилити» ефект новини за допомогою жаргонізмів, сленгу та емоційних висловів. Мета проста: привернути увагу аудиторії, заробити якомога більше переглядів».

А на сайті 056.ua у новині «За послуги просила гроші: у Дніпрі поліцейські покарали ворожку», автори, посилаючись на інформацію Дніпровського райуправління поліції, у тексті написали «звинуваченою виявилась 40-річна жінка ромської національності».  Тут і мова ворожнечі, і стереотипізація етнічних і ґендерних ролей. При цьому, у пресрелізі поліції такої фрази немає. Вочевидь уточнення додали автори матеріалу і створили прецедент порушення комплексу професійних етичних стандартів.


ЯК БУЛО РАНІШЕ?

У 2023 році результати моніторингу ІМІ показали, що ЗМІ також не дотримувалися ґендерного балансу: експертки коментували всього 11% новин, експерти — 89%. Із позитивного, у 2024 році ці показники змінились і частка експерток у новинах збільшилася. Втім, як і торік, зберігається тенденція безособових новин, зокрема, коли в новинах про кримінал чи надзвичайні події посилаються не на конкретних людей, а використовують фрази «сказали в поліції», «повідомили у відомстві». 

За результатами моніторингу у 2023 році, героїнь у новинах регіональних медій було  більш ніж експерток (19% і 11% відповідно). Цього року експерток і героїнь у дніпровських новинах фактично порівно — 26% та 29% відповідно. Цьогорічний моніторинг фактично відтворює ситуацію 2020 року. Зокрема, тоді також експерток було втричі менше, ніж експертів.



Оля Василець, регіональна представниця Інституту масової інформації в Дніпропетровській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.